Чорне сонце

Інші назви:

Часто аналог англійською – «Black Sun» або німецькою «Schwarze Sonne».

Походження:

Ідея «чорного сонця» як протилежності звичайному сонцю є частиною езотеричних та окультних рухів з середини XIX ст. Сучасне зображення розроблене, ймовірніше за все, для СС (нім. SS, Schutzstaffeln, укр. охоронні загони).

Варіанти використання:

Використовується як езотеричний символ у деяких неоязичницьких культах та сатанізмі.

Нацистами символ використовувався як езотеричний у руслі нацистського окультизму. Зображене в одному з головних залів штаб-квартири СС – замку Вевельсбург.

З 1950 р. – символ «езотеричного гітлеризму» – своєрідного синтезу окультних вчень, містики та нацизму.

Використання в якості символу ворожнечі:

У 1991 р. символ популяризований у романі Р. МакКлауда (псевдонім німецького журналіста Штефана Мьогле-Штаделя) «Чорне сонце Таши Лунпо» і з того часу активно використовується неонацистами різних країн як символ окультних нацистських вчень, зв’язку нацизму з «давніми таємними знаннями» тощо.

В Україні використовується часто як маркер ультраправої ідеології: входить у колишню емблему полку (зараз – ОЗСП) «Азов», в емблему «туристичного клубу» «Едельвейс» – дочірньої організації «Карпатської січі», використовується у назві часопису, який видається ОЗСП «Азов». Не має езотеричного значення. 

Помилкове використання зустрічається, зазвичай – як «модний красивий значок», іноді – як «щось скандинавське» або «давньослов’янське».

Лідери деяких організацій називають «чорне сонце» «українським сакральним символом», але підтверджень цьому немає, а самі організації є ультраправими й використовують інші символи ворожнечі.