Руна Одал

Інші назви:

Також відома як «Отала» (цей варіант українською зустрічається рідко, частіше англійською).

Походження:

Це 24-та руна (писемність давніх германців, розповсюджена головним чином у Скандинавії та на Британських островах) футарку (рунічний алфавіт) зі значенням «майно», «земля», «спадщина».

Варіанти використання:

«Отала» позначає у рунічному письмі звук [о]. Нерідко використовується для стилізації напису під давній. Використовується сучасними неоязичниками без зв’язку з нацистськими або іншими ультраправими ідеологіями.

У нацистській Німеччині руна набула значення «кров та ґрунт» (нім. «Blut und Boden») – важливої концепції у ідеології. Широко використовувалася, була символом кількох організацій, в т.ч. Головного управління СС з питань раси і поселення (займалось перевіркою арійського походження кандидатів в СС та їх дружин, викраденням дітей для «аріїзації», депортаціями населення та колонізацією територій, покаранням порушників нацистського расового законодавства), Аненербе (окультна нацистська організація з вивчення «спадку предків» задля ідеологічного обґрунтування нацистської расової ідеології), 7-ої добровольчої гірської дивізії СС «Принц Ойген», 23-ої добровольчої танково-гренадерської дивізії СС «Недерланд», 4-тої танкової дивізії («Третій Рейх») Вермахту.

Використання в якості символу ворожнечі:

У сучасних неонацистів руна «Одал» означає зв'язок зі «спадщиною предків» у расистському розумінні. Один з найпоширеніших неонацистських символів, широко використовується ультраправими у різних країнах як ідентифікатор нацистських, неонацистських та расистських поглядів.

Часто використовується замість літери «О» на графіті, банерах тощо. Через простоту зображення часто наноситься як графіті. Розповсюджена як татуювання.

В Україні цей символ широко розповсюджений, використовується для демонстрації нацистських поглядів, часто – без зв’язку із конкретною організацією або структурою.

Помилкове використання зустрічається відносно часто – як оберіг, як щось «давньослов’янське». Часто використання руни «Одал» виправдовують зверненням до «слов’янських коренів», але наявність рунічного письма у слов’ян не доведена, і частіше за все таке звернення є маскуванням ультраправих (неонацистських, расистських) поглядів.

Використовується українськими неоязичниками, але для частини неоязичницьких течій характерна расистська ідеологія і навпаки – ряд расистських рухів налаштований проти авраамічних релігій (юдаїзм, християнство, іслам) і схильний до неоязичництва. Отже, важливо визначити, якими саме неоязичниками використано руну, щоб зрозуміти, чи використовується руна «Одал» як показник неонацистської або расистської ідеології.

Часто зустрічається візерунок, схожий на руну «Одал». Такий візерунок, на відміну від руни «Одал», практично завжди повторюється багаторазово.

Для визначення руни «Одал» як символу ворожнечі необхідно враховувати контекст використання: наявність інших символів (рун «Тейваз», «зіг», «тюр», нерунічних символів ворожнечі), обставини використання, загальну риторику тих, хто використовує руну «Одал». При використанні руни для стилізації напису, щоб ідентифікувати руну «Одал» як символ ворожнечі, важливо визначити, що саме написано.